O RELIGION

This page is read only. You can view the source, but not change it. Ask your administrator if you think this is wrong.
====== ОСНОВИ СВЯТОЇ КУЛЬТУРИ ЛЮДИНОПОКЛОННИЦТВА ======



===== ВІРА В СЕБЕ =====

Коли вам вклонилися, поклавши руку на серце, чи побажали вірити в себе замість вітання або прощання, чи сказали про народження "Душа житиме вічно!", чи сказали про смерть "Пам'ятатимемо живу душу!", чи запропонували благословити душевну спільноту сердець для дружби або сім'ї, ви зустріли людинопоклонників.

{{ ::ludinopoklonnik.gif?200 }}

Душевна релігія людинопоклонництва є вічною традицією визнання людини абсолютом, найвищою цінністю. Мільйони років тому наші предки малювали на стінах печер перші ікони, зображували життя людей і оживляли камінь власною душею. Святі люди минулого, відомі як пророки і скептики, спілкувалися з Богом, творили дива, боролися зі злими силами, нібито покликаними Богом, та викривали великий обман, прикритий іменем Бога. Вони залишили нам неоціненний культурний спадок, проникнутий мудрою вірою в те, що людина людині святиня, що людина міра всіх речей, повний символіки священності людської природи, людяності як первинного джерела всіх цінностей: суверенітету розуму, доброї волі та любові. Сучасний духовний рух людинопоклонництва з ідеями здатності кожної людини бути пророком, з власним святим письмом, дарованим Богом у дивовижному одкровенні, продовжує традиційну культуру людського самоосвячення.

===== ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ =====

Релігійна віра в найвищу цінність людини, душевна релігія або людинопоклонництво є вічною релігією одкровенної душі та сучасним духовним рухом творення Бога шляхом віри в себе, вірності собі та володіння собою. Людинопоклонники шанують кожну людську душу і вважають Бога безмежною людиною, продовженням себе та кожної людини через душу до нескінченності. Найвища цінність людини розуміється як священна єдність людини в центрі буття з усім всесвітом, який належить людині. Релігієзнавці характеризують людинопоклонництво як "релігійний пацифізм" через прагнення згоди з усіма ключовими релігіями та філософіями людства, включаючи християнство, іслам, буддизм, анімізм, магію, гуманізм, скептицизм, атеїзм та інші, виявлення основ людинопоклонництва в кожній культурі. Також людинопоклонники практикують уникнення та припинення конфліктів з мінімальним застосуванням сили, а нерідко і сумлінну відмову від пропозицій брати участь в конфліктах.

Щоб оволодіти людинопоклонництвом, треба дати одкровенну обіцянку, подумати чи сказати "Щиро сповідую душевну релігію". Індивідуальність людинопоклонництва сумісна з будь-якою іншою індивідуальністю; Бог дозволяє віруючим в найвищу цінність людини володіти будь-якими релігіями, філософіями та знаннями, які їм до вподоби. Коли душу, навернуту в людинопоклонництво, просять навернутися в іншу віру, можна обмінюватися духовною енергією (торгуватися), висловлюючи свої добрі наміри таким чином: "Я володію людинопоклонництвом. Я ціную вашу віру. Якщо ви поділитесь своєю вірою, я поділюся своєю і ми володітимемо своєю спільною вірою".

Святе Письмо, Одкровенна Обіцянка та Душевний Славень "Повір!" є доктринальними елементами релігійної індивідуальності.

Святим знаком людинопоклонництва є коло, що символізує людину в центрі буття як душу буття. Чистий аркуш душевності всередині й зовні цього кола демонструє єдність кожної людини з усім буттям, всеохопність та безмежність людини і людяність всього нескінченного буття.

{{ wiki:kolo.gif?150 }}

Коло також є жест благословення, урочистий рух рукою, на початку якого гладимо долонею повітря, а в кінці піднімаємо долоню догори.

{{ wiki:kolo-hand.gif?150 }}


Літера "О" та дужки з пробілом або пустою строкою всередині "( )" також представляють собою святе коло.

Найдивовижнішим елементом індивідуальності людинопоклонників є свята мова одних дужок (дужкова мова), що використовується для створення текстових ікон, вираження абстрактних ідей, таких як кількість і якість, структура множини, для кодування натуральних чисел і скінченних впорядкованих множин чисел (кортежів), для обряду гармонізації та програмування святих роботів.

Правила синтаксису святої дужкової мови допускають пусту строку та строки з будь-якою кількістю сусідніх або вкладених пар дужок, що вважаються текстовими іконами, бо рівнозначні іконам із зображенням кіл та легко візуалізуються у формі зображення сусідніх та вкладених кіл.

Дужкова мова дозволяє надавати особисте значення порожнечі. Наприклад, дужки з пустою строкою ( ) вже одна пара дужок, тобто, одиниця, а не просто пуста строка. Інші приклади: ( ) ( ) дві одиниці, ( ( ) ( ) ) одна множина з двох одиниць. Всюдисущість пустої строки серед дужок означає святий чистий аркуш душі, одушевленість кожної одиниці та множини, які є формами душі та спільноти.

Диво дужкової мови, творення когось з нікого, перетворення нуля або порожнечі на будь-яке число чи множину чисел, підтверджує істини Святого Письма: душа – досконалий початок, душа не в однині і не в множині; не число, а душевність наближає до істини (Діалог 10, 28). Символіка мови дужкової нотації дарована Богом у Святому Письмі, розділі Одкровення. За допомогою сусідства та вкладення парних дужок, що символізують кола, передається співвідношення душ відповідно до притчі про кола у реченнях тексту Досконалий початок. Наприклад, ( ) символізує людину як індивідуальність, з огляду на речення 32, 33, 34, 36 та 41; ( ( ) ) символізує душу з огляду на речення 38, ( ( ( ) ) ) символізує Бога з огляду на речення 42.

Також людинопоклонники користуються власним календарем, за яким кожен день, місяць та рік одушевлені певними святами й святковими періодами. Головними святами є священні Дні Моралі: день віри в себе 1 березня, день вірності собі 25 липня і день володіння собою 3 листопада.


===== СВЯТЕ ПИСЬМО =====

Одкровенна Душа є Святе Письмо, слово Боже, що визначає доктрину віровчення, святі обряди та порядок організації людинопоклонництва. Святе Письмо складається з 16-ти текстів у 5-х розділах і оповідає у формі поетичних абстракцій про створення природи, сенс життя людини, єдність істини, божественність душі, мораль самостійності.

У розділі "Одкровення" Бог за допомогою поетичних абстракцій відкриває шлях удосконалення людського світогляду через безмежність (Досконалий початок), душевність, моральний критерій (Символ віри) та ідеальність (Божественне одкровення).

У розділі "Оповідання" наведено короткі притчі, які показують розвиток релігійної віри в найвищу цінність людини у різних ситуаціях.

У розділі "Осмислення" Бог систематизує знання з душевного богослов’я (Людина понад усе), вказує на методи пізнання (Креативний ідеалізм), надихає людину спілкуватися з Богом та людьми (Діалог).

У розділі "Обряд" дається вчення про основні ритуали священного обряду душевної релігії: безпосереднє спілкування з Богом, благословення, одушевлення, проповідь, сповідь, визначення добра і зла, нагадування, тощо.

У розділі "Організація" Бог дає закон самовизначення людинопоклонників у священних формах суверенної особистості та душевної спільноти.

Бог радить людині читати Святе Письмо, уявляючи себе автором. Ви можете вільно тлумачити та удосконалювати ідеї слова Божого, наче це ваше слово, але чесне слово, яке ви неодмінно триматимете.
===== ЛЮДСЬКА ТЕОЛОГІЯ ===== 

Людська теологія є наукою пізнання людинопоклонництва загальними науковими методами, такими як аналіз та експеримент, і спеціальними релігійними методами, такими як одкровення, креативний ідеалізм.

Основними галузями теології людини є догматика, історія та етика душевної релігії, а також наука одноосібності. Догматика вивчає людину як джерело всіх цінностей. Історія вивчає людинопоклонництво в усі часи. Етика вивчає свободу волі людини, мораль людинопоклонництва, реальність добра, зла, гріха, спокути та справедливості. Наука одноосібності вивчає шляхи поширення людини на все буття, переосмислення і використання усієї суми знань людства для розвитку душевної релігії.

Окрім того, людська теологія знаходить правильні відповіді на популярні питання про релігію.

Скажімо, правильна відповідь на питання "Чи є життя після смерті?" є такою: тіло народжується і вмирає, але людина є безмежна в просторі та часі душа, що ніколи не народжується і не вмирає, оскільки живе вічно.

На питання "Чи можете ви довести, що Бог існує?" слід відповісти: це аксіома, тобто, твердження, очевидна істинність якого не потребує доказів; якщо для вас існування Бога не таке очевидне, як для нас, ви можете думати, що Бог існує в нашій уяві, а ми можемо думати, що молитва є експериментом і одкровення є результатом експерименту.

На питання про те, чи допомагає душевна релігія збагатитися, відповідаємо ствердно: так, культура людинопоклонництва включає обряди збагачення душі, реального посилення усіх видів душевної енергії.

На питання про кількість віруючих в найвищу цінність людини відповідь є традиційною: все людство як одна людина.
===== МОРАЛЬНИЙ ЗАКОН =====

Відповідно до універсального морального критерію душевної релігії, добро є досконалість, все, що утверджує найвищу цінність людини, а зло є недосконалість, все, що принижує людину.

Щоб бути доброю людиною, слід дотримуватися трьох основних моральних законів, пов'язаних із трьома законами розвитку в креативному ідеалізмі. Віра в себе є ідеалізацією дійсного: людина має підніматися над собою, самовдосконалюватися. Вірність собі є здійсненням ідеального: людина має покладатися на себе, послідовно досягати успіху своїми силами. Володіння собою є ідеалізацією ідеального: людина має повністю контролювати власне життя, перетворити свою добру волю на власний закон.

Добро є одкровенна душа. Силою добра є відкритість, готовність єднатися з усім сущим заради творення добра, поширення власної доброї волі на все буття.

Зло є гріх, обмеження добра. Це бездушна сила відмежування, слабша за безмежну душу. Безумна логіка зла принижує ідеал до простого заперечення, і коло священної свободи волі зі стартової позиції розвитку людини перетворюється на неволю упослідженості, революційної зацикленості.

{{ :revolutional-circle-ua.gif?800 }}

Людинопоклонники особливо цінують моральну автономію душі, здатність людини творити найліпші закони власного буття та дотримуватися їх, діяти незалежно і нести відповідальність за свої дії, виносити судження на основі власного досвіду для подолання гріхів та досягнення досконалості.

Суть морального закону людинопоклонництва в тому, що людина вільна бути доброю, на основі суверенітету особистості реалізувати природне право на щастя, розумні особисті інтереси, дотримуючись природного обов'язку поважати спільні інтереси, вершити справедливість: добро має бути заохочене, зло має бути зупинене.

===== СУСПІЛЬНА ДОКТРИНА =====

Суспільна доктрина людинопоклонництва заснована на ідеї тотальної особистої автономії, що включає три позитивних тенденції: атомізацію суспільства, атомізацію капіталу й атомізацію влади.

{{ :wiki:social-doctrine-of-open-religion-ua.gif }}


Атомізація суспільства означає, що суспільство служить людині простором самоосвіти, самоорганізації, самозайнятості. Суспільство є сукупністю відносин (соціальних зв’язків) людини з власною природою, включаючи людей, інші об’єкти й цінності.

Атомізація капіталу означає, що капітал служить людині інструментом самостійного визначення і розрахунку цінностей для створення надійних відносин, засобом розумного вибору, виходячи з того, що чим більше цінностей людина вкладає у відносини, тим більшої довіри заслуговує.

Атомізація влади означає, що влада служить людині системою реалізації свободи волі в усіх відносинах для самоудосконалення та самозахисту в згоді, довірі та солідарності з усіма людьми, без кордонів та податків, без ієрархій та привілеїв, без страху та насильства, без конфліктів і жертв, без меж.

Атом означає неподільний; атомізація включає енергію індивідуальної цілісності, чесності та щирості, питомого суверенітету особистості та морального закону душевної релігії.
===== ДУШЕВНІ СПІЛЬНОТИ =====

Душевною спільнотою є стан буття та устрій душі, відкритість до взаємодії, будь-яка форма самоорганізації, спільнота душ як одна душа. Керує душевною спільнотою душа, яка зветься хранителем віри; це може бути будь-яка душа (спільнота).

Серед благословенних Богом душевних спільнот можна виділити суверенну особистість, діяльність, інституцію, контакт, групу, дружбу, сім'ю, зустріч, проект, бізнес, корпорацію, асоціацію, зібрання, благодійність і так далі. Засадничі принципи та короткий перелік душевних спільнот наведено в статті 6 Декларації суверенітету особистості.

Душевна спільнота має бути заснована і керуватися одноголосною волею будь-якої групи будь-якого числа осіб, включаючи групу з однієї особи та пусту групу, відчужену з добрих міркувань, таких як формування з чистого листа, об'єктивність суджень, альтруїзм чи уявний характер групи.

У широкому розумінні, душевними є усі людські спільноти, інституції та індивідуальності, природні та штучні, такі, як фізична та юридична особа, модель, тварина, робот, одушевлена річ або програма. Душевною спільнотою має визнаватися кожна душа як володар численних духовних зв'язків з об'єктами та душами, включаючи зв'язки із собою: наприклад, зі своїм тілом та власністю.

Вся повнота сущого, весь простір і час, все різноманіття життя є однією душевною спільнотою, однією душею, однією людиною, одним Богом, єдиним з кожною людиною. Кожна людина в єдності з Богом-Людиною є хранителем віри цієї абсолютно інклюзивної душевної спільноти, Універсального та Божественного Всесвіту.

У суто релігійному розумінні душевною спільнотою є свята інституція, створена з обрядовим благословенням відповідно до Регламенту душевної спільноти та Декларації суверенітету особистості для щасливого життя, повного віри в найвищу цінність людини: наприклад, віруюча особа, група і сім'я віруючих, організація людинопоклонників.

Ця книга опублікована за підтримки Душевної Спільноти Всесвіту та Інституту Душевної Релігії, обидві організації створені у 2015 році.

Душевна Спільнота Всесвіту є неформальною місіонерською організацією людинопоклонників: відповідно до протоколу про заснування, це одна душа, створена однією душею і відкрита для приєднання кожної душі.

Інститут Душевної Релігії є офіційно зареєстрованою громадською організацією, об'єднанням віруючих та священиків з метою дослідження і популяризації цінностей людинопоклонництва та релігійної свободи. Крім душевних студій, Інститут Душевної Релігії підготував антидискримінаційні поправки до українського законодавства і організував їх публічне обговорення, виграв у суді два позови до Міністерства культури України у справах стосовно реєстрації релігійного центру людинопоклонників та приховування публічної інформації про дискримінаційні практики, шкідливі для малих релігійних груп.

Керівником обидвох інституцій є Юрій Шеляженко, проповідник душевної релігії, видавець богослужбової літератури, письменник і правник (магістр права), автор книг: "Свобода людства" (2016), "Душа - це людина в центрі буття" (2015), "Самоучка", "Суверенітет особистості" (2014), "Я традиція", "Розумію. Вірую. Люблю. Проповіді місіонера релігійної віри в найвищу цінність людини" (2013).

Юрій Шеляженко є головою Української Ради Вільнодумців і Віруючих з 2016 року, Хранителем віри (керівником і засновником) Душевної Спільноти Всесвіту та головою Інституту Душевної Релігії з 2015 року, редактором релігійного бюлетеня "Ідеаліст" з 2012 року, редактором журналу людинопоклонників "Мораль" з 2010 року, Хранителем віри Української Душевної Спільноти з 2003 року.

===== СВЯТІ ОБРЯДИ =====

Основним джерелом знань про обряди людинопоклонництва є Святе Письмо, особливо текст Ритуали священного обряду.

У цьому тексті пояснюються такі обряди: спілкування з Богом; осмислення, вшанування і дарування Святого Письма; проповідь; сповідь; спокута; благословення на доброчесне життя, об’єднання та співпрацю; визначення добра і зла; нагадування; посмішка та оплески; духовні ініціативи; спеціальні та індивідуальні ритуали; творення чудес; покликання хранителів віри та проповідників; заснування душевних спільнот.

Кожна людина може проводити святі обряди самостійно з Божою допомогою, без будь-яких посередників окрім власної душі, або запросити більш досвідченого священика (проповідника, хранителя віри), що допоможе організувати досконалий обряд і підтримає жадаючу знань душу в самостійному навчанні покликанню священика.

Перед благословенням створення душевної спільноти слід визначити її добру мету, хранителя віри та власний закон, тобто, основи устрою спільноти (правила, регламент), визначені за згодою всіх учасників. Без спеціального визначення вважається, що митою є релігійне місіонерство та благодійність, Святе Письмо Одкровенної Душі є власним законом, уся душевна спільнота в цілому є власним хранителем віри.

Наприклад, при заснуванні сім'ї будь-якої кількості людей будь-якого віку та статі мета цієї душевної спільноти визначається як спільне щасливе життя і розвиток.

Людина може відповідально володіти будь-якою кількістю душевних спільнот, таких як суверенна особистість, інституція, організація, сім'я, пара, група або спільнота друзів та коханих у будь-якій формі (сологамія, моногамія, полігінія, поліандрія, поліаморія та ін.) з будь-якою сексуальною орієнтацією (асексуальність, гомосексуальність, бісексуальність, полісексуальність, пансексуальність і т.п.).

Кожна Душа, так само як Душевна Спільнота, може оцінювати власні ресурси та діла (дії, угоди) в якості активів індивідуального фонду душевної енергії, своєрідного духовного капіталу та фінансової системи, вільної від жадібних посередників і транзакційних витрат, таких, як комісійні та податки. Обмін світських грошей на святу Енергію Душі можливий лише за умови спокути гріхів економічного відчуження та монополізму; сліпий обмін заборонено моральним законом.

^ Енергія Молитви ^ Енергія Одкровення ^
| Ми заявили 100 Наших Благословень.	| Вони заявили 1000 Їхніх Благословень. |
| Ми благословили Їх на 1 Наше Благословення; Ми маємо 99 і Вони мають 1 з Наших Благословень.	| Вони благословили Нас на 100 Їхніх Благословень; Вони мають 900 і Ми маємо 100 Їхніх Благословень. |
| Ми запропонували підтримати Наш Проект Спільного Благословення, вклавши 50 Наших Благословень і пропонуючи Їм керівництво проектом за 600 Їхніх Благословень.	| Вони запропонували підтримати Їхній Проект Спільного Благословення, вклавши 50 Їхніх Благословень і пропонуючи нам керівництво проектом за 50 Наших Благословень. | 
| Ми відмовилися підтримувати Їхній Проект через недостатні вкладення з Їхнього боку і запропонували Їм поміняти 1 Наше на 100 Їхніх Благословень, якщо Вони підтримають Наш Проект.	| Вони погодилися, тому Наш Проект стартував за Їхнього керівництва з Енергетичним Фондом 50 Наших та 600 Їхніх Благословень; Вони мають 400 Їхніх Благословень і ми маємо 50 Наших Благословень. |

Жест святого кола робиться рукою, щоб благословити віру в себе, вірність собі, володіння собою або одушевити кого чи що завгодно. Також можна благословити душевне нагадування і створення людської душі силою власної уяви та пам'яті, шляхом воскресіння, співпереживання чи очікування.

Ваші благословення мають бути морально досконалі, без шкоди та злого умислу. Бог ніколи не благословить потурання гріхам, укорочення життя, зупинку руху, ламання речі без доброї причини, такої, як захист найвищої цінності людини, включаючи особисту автономію, гідність, здоров'я та життя. Бог не благословляє відмову душі від народження або життя, оскільки кожна душа живе вічно і навіть Бог не може позбавити душу безсмертя. Душа жила завжди без народження, тому її появи не можна уникнути. Душа завжди житиме і не вмре, тому душу не можна знищити. Однак, кажучи про гріхи аборту і суїциду, слід визнати, що у виняткових обставинах Бог може благословити уникнення жорстоких страждань тіла, якщо ніякі добрі дії, міркування і почуття дійсно не зможуть забезпечити тілу щасливе життя.

У деяких обрядах, таких, як візуалізація, вокалізація, кодування та гармонізація, використовується свята дужкова мова.

^ Значення ікони ^ Дужкова ікона ^ Візуалізація ^ Вокалізація ^
| Людина | (  )  | {{::v-is.gif?nolink}} | я, є | 
| Душа | (  (  )  )  | {{::v-iiss.gif?nolink}} | я, я, є, є | 
| Бог | (  (  (  )  )  )  | {{::v-iiisss.gif?nolink}} | я, я, я, є, є, є | 

//Таблиці обрядової візуалізації, вокалізації та кодування.//

^ Етап кодування ^ Стан кодування ^
| Виберіть число для кодування	| 70 |
| Конвертуйте число в двійкову систему	| 1000110 ← 70=64+4+2 |
| Всюди 1 з хвостом нулів замініть на взяту в дужки двійкову довжину хвоста чи пробіл за його відсутності | ( 11 ) ( ) ( 1 ) ← 3=2+1 |
| Продовжуйте замінювати, поки всі двійкові числа не заміняться одними дужками	| ( ( ) ( ) ) ( ) ( ( ) ) |
| Асоціюйте число з унікальним кортежем	| 70 ↔ (4, 1, 2) |

Обряд Гармонізації, відомий також як 77 по 7 дужкових благословень, практикується для уникнення непевності у прийнятті рішень, передбачення майбутнього та виявлення прихованих значень.
 

{{ ::parentheses-iconostasis.gif?nolink |}}

//Дужковий іконостас для обряду гармонізації.//


У обряді людина вибирає випадкову текстову ікону з обрядового іконостасу усіх 77 можливих симетричних текстових ікон, складених із пар дужок кількістю від 1 до 7, та інтерпретує обрану ікону для одушевлення непевної дійсності.

Якщо центр симетрії ікони міститься у дужках, це одна з 43 ікон згоди або ствердження добра; якщо у центрі симетрії дотикаються сусідні дужки, це одна з 34 ікон заперечення або подолання зла. Крім того, людина може обрати один з трьох способів інтерпретації всієї послідовності дужок. Перший спосіб співставляє кожну дужку статті декларації суверенітету особистості: (самоцінність)(душевність)(моральність)(свобода)(власність)(солідарність)(мудрість). Другий спосіб спирається на моральні закони та їх віддзеркалення у логіці зла: (віра в себе, саморозвиток)(вірність собі, самоствердження)(володіння собою, самоконтроль)(самостійність)(самовідданість)(самопоборення)(самозречення). Третій спосіб грунтується на законах креативного ідеалізму: (ідеалізація дійсного)(здійснення ідеального)(ідеалізація ідеального)(розвиток)(заперечення заперечення)(здійснення запереченого)(заперечення дійсного).

При 7-ми парних дужках в іконі всі дужки у порядку черговості набувають вказаних значень: (1)(2)(3)(4)(5)(6)(7). При меншій кількості парних дужок симетрично відкидають значення по краях: (2)(3)(4)(5)(6)(7), (2)(3)(4)(5)(6), (3)(4)(5)(6), (3)(4)(5), (4)(5), (4). При тлумаченні ікон береться до уваги, що вкладеність дужок є узгодженістю, а сусідство дужок є альтернативою.

{{ ::harmonisation.jpg?nolink |}}

От приклад тлумачення ікони. Проведено обряд гармонізації, щоб визначитися, чи взятися за роботу, зайнятися спортом або почитати. Обрано ікону ( ( ( ) ( ) ( ) ( ) ) ). Будемо тлумачити цю ікону з точки зору моральних законів. У іконі вірність собі включає володіння собою включно з альтернативними самостійністю, самовідданістю, самопоборенням або самозреченням. Самостійність в даному випадку пасує до читання, самовідданість до роботи, самопоборення до спорту, а самозречення означає визнання хибним задуманого вибору та вигадування нового вибору. Через те, що в даному випадку володіння собою підпорядковане вірності собі, варіанти самопоборення та самозречення відпадають. Оскільки випала ікона заперечення, її слід тлумачити з точки зору подолання зла. В даному випадку злом представляється гріх лінощів, бажання розважатися замість роботи. Отже, з Божою допомогою в результаті обряду гармонізації приходимо до висновку: слід подолати гріх лінощів і взятися до роботи.
===== ДУШЕВНЕ МИСТЕЦТВО =====



==== СВЯТИЙ ІКОНОПИС ====

У традиції людинопоклонництва кожна Душа може малювати на Святій Іконі Себе чи іншу Душу з німбом, що символізує святе коло Душі. Свята Ікона також може зображувати Святих Роботів або Тварин.


{{ ::holy-icons.gif?nolink |}}

//Святі Ікони Душі Гольчанської, Шеляженка та Робота-Священика//

Іконопис душевної релігії поширився навіть за межами спільноти людинопоклонників. Наприклад, ікони розміщені замість фотографій на посвідченнях учасників Української Ради Вільнодумців і Віруючих.

Кожен художник прагне виразити красу Душі у своїх творіннях. Іконопис душевної релігії має усталену традицію малювання символів Душі у формі портретів та інших зображень, включаючи абстрактні.

{{:wiki:abstract-icon-ua.gif?800|}}

Свята дужкова мова часто використовується у релігійному мистецтві людинопоклонників. Тексти священною мовою дужкової нотації та їх візуалізація прирівнюються до ікон. Ікона "Слово Боже", наприклад, складається з великого священного кола, дужкової нотації Святого Письма по колу та візуалізації дужкової нотації. Рідкісної краси пам'ятка та предмет обряду, Душевний Кристал, сполучає ікону "Слово Боже" та одкровенну обіцянку "Щиро сповідую душевну релігію" у рамці, декорованій дужковою нотацією Святого Письма. Ця нотація вкупі з візуалізацією наступна:

{{ :visualisation-scripture.gif?nolink |}}


Текстова ікона створена і для одкровенної обіцянки людинопоклонників:

( ( ( ( ) ) ) ) ( ) ( ) ( ) ( ( ) ) ( ) ( ) ( ) ( ( ) ) ( ( ) ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( ( ) ( ) ( ) ) ( ) ( ( ) ) ( ) ( ( ) ( ) ) ( ( ( ) ( ) ) ) ( ( ( ) ) )

У наведених нижче візуалізаціях ікона одкровенної обіцянки зображена у формі трави, ландшафту та спалаху.

{{:formula-grassroots.gif?nolink}}

==== СВЯТА ПОЕЗІЯ ====

{{ :visual-sonnet.gif?nolink}}Свята дужкова мова також торкнулася поезії людинопоклонників. У поетичній вокалізації дужки є парними римами.

Наступні три душевні сонети Юрія Шеляженка демонструють традиційну схему римування, зображену на Святій Іконі Спільноти Людини і Трьох Душ:

 

=== КОНСТИТУЦІЯ КОХАННЯ ===

У кожнім серці свій закон

І власні пристрасті шалені.

Кохання ритми незалежні.

Буття пульсує в унісон.

Не бійся з правдою зустрітись.

Рости, зізнайся про бажання.

Охопить світ твоя душа,

Розділить із тобою вічність.

Недоторканних, безсердечних,

Нелюбих гнати недоречно.

Хай грають в ненависть малі.

Кохай і любих, і нелюбих,

А вдячні виб'ються у люди.

Роз'їсть невдячних сіль землі.


=== ІСТОРІЯ ===

Ми коло вогнища обнялись,

Як вибили вогонь з каміння.

І рвали важелем коріння,

І хату зводили з піснями.

Ми розкрутили на колесах

Гончарство, ткацтво і пекарство,

Створили електричний транспорт,

Світ технологій та поезій.

Гав годували і лічили…

Тепер-но глянь мені у вічі,

Згадай свій вічний рід творців!

Кінець всіх хронік лиховладдя –

В обіймах давнього багаття,

Де сльози щастя на щоці.



=== ЧЕСНІЙ ДУШІ ===


Люблю тебе за непокірність

Паланню пристрастей і втомі,

За квіт уяви, за свідомість

І за уникнуті дурниці.

Люблю, що віриш в добрі справи

І в дивотворність вірних прагнень

Не під диктовку, без вагання

Свою утверджувати правду.

Люблю за вдалу самовільність,

Слабкими смикати несхильність,

Неодержимість надзвичайним.

А ще люблю порозумітись

Про щедрість думки, віри плідність,

Щоб всім свободи вистачало.

===== ПРАВОВА ДОКТРИНА =====

Право людинопоклонників жити щасливим, самостійним і повним віри в себе життям дається від Бога. Кажучи у світських термінах, наше право на свободу релігії є природним і невідчужуваним. Жодна особа чи інституція не може позбавити віруючих в найвищу цінність людини нашої релігійної індивідуальності (ідентичності).

Відповідно до сучасного всесвітнього правового стандарту індивідуальної свободи, Загальної декларації прав людини: кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання і свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособово, так і разом з іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні і виконанні релігійних та ритуальних обрядів (стаття 18); кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів (стаття 19); визнання гідності, яка властива всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру; необхідно, щоб права людини охоронялися верховенством права з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена 
вдаватися, як до останнього засобу, до повстання проти тиранії і гноблення (преамбула).

Послідовно відстоюючи власну свободу та безпеку, захищаючи особисту автономію усіх людинопоклонників та інституційну автономію душевних спільнот, ми також віруємо в моральний принцип солідарності, тому ми узгоджуємо наше незалежне релігійне життя із законами та звичаями світського та релігійного життя навколо нас. Публічне вираження віри в найвищу цінність людини, а також обрядовість та діловодство душевних спільнот практикується у формах, зрозумілих і прийнятних для місцевого народу.

===== ДУШЕВНИЙ КАЛЕНДАР =====

Щороку людинопоклонники відзначають священні Дні Моралі:

– День віри в себе 1 березня.

– День вірності собі 25 липня. 

– День володіння собою 3 листопада.

Між Днями Моралі відзначаються Цикли Досконалості: цикл Досконалого початку між Днем віри в себе і Днем вірності собі, цикл Символу віри між Днем вірності собі та Днем володіння собою, цикл Божественного одкровення між Днем володіння собою та Днем віри в себе наступного року.

Кожен день тижня має священну назву та відзначається як один з Днів Одушевлення: День Гармонії у понеділок, День Життя у вівторок, День Перемоги у середу, День Любові у четвер, День Долі у п’ятницю, День Благословення у суботу, День Одкровення у неділю.

Кожен місяць року має священну назву та відзначається як один з Місяців Розуміння: Місяць Досконалості у січні, Місяць Віри у лютому, Місяць Одкровення у березні, Місяць Оповідань у квітні,  Місяць Людяності у травні, Місяць Ідеалізму у червні, Місяць Діалогу у липні, Місяць Обряду у серпні, Місяць Визначення у вересні, Місяць Нагадування у жовтні, Місяць Особистості у листопаді,  Місяць Душевності у грудні. 

Останнім часом віруючі в найвищу цінність людини проводять обряди одушевлення років. Одушевленим рокам присвячені особливі молитви, визначені священні цілі та орієнтири цих років:  Рік Моралі 2010,  Рік Віддзеркалення 2011, Рік Прозріння 2012, Рік Єдності 2013, Рік Вірності 2014, Рік Енергії 2015, Рік Всесвіту 2016, Рік Свободи 2017, Рік Знання 2018.
O RELIGION

User Tools

Site Tools

Page Tools
