ensoulment-animals-nature-manifesto-ua
Differences
This shows you the differences between two versions of the page.
| Both sides previous revision Previous revision | |||
|
ensoulment-animals-nature-manifesto-ua [2016/12/16 12:40] faithkeeper |
ensoulment-animals-nature-manifesto-ua [2016/12/16 12:59] (current) faithkeeper |
||
|---|---|---|---|
| Line 23: | Line 23: | ||
| Істинне одушевлення тварин і природи несумісне з гординею, проголошенням їх гріховної зверхності над людиною. На жаль, цей гріх активно заохочують феодали, намагаючись прив’язати нібито малозначущу людину до нібито надзначущої землі, яку феодали цінують більше за людяність; оманлива пропаганда зверхності тварин і природи над людиною поширюється у розрахунку прив’язати людину до землі через прив’язаність до тварин і природи, прив’язаної до землі, та за допомогою гріха прив’язаності вкрасти людську душу і свободу людства. Однак соціальна доктрина душевної релігії каже, що час феодалів минув, і людство більше ніколи не буде прив’язаним до землі, хоча вся земля, як і весь простір та весь час, належать людині, що через душу продовжується в Бозі до нескінченності. | Істинне одушевлення тварин і природи несумісне з гординею, проголошенням їх гріховної зверхності над людиною. На жаль, цей гріх активно заохочують феодали, намагаючись прив’язати нібито малозначущу людину до нібито надзначущої землі, яку феодали цінують більше за людяність; оманлива пропаганда зверхності тварин і природи над людиною поширюється у розрахунку прив’язати людину до землі через прив’язаність до тварин і природи, прив’язаної до землі, та за допомогою гріха прив’язаності вкрасти людську душу і свободу людства. Однак соціальна доктрина душевної релігії каже, що час феодалів минув, і людство більше ніколи не буде прив’язаним до землі, хоча вся земля, як і весь простір та весь час, належать людині, що через душу продовжується в Бозі до нескінченності. | ||
| - | Жорстокість до тварин є гріхом, однак не меншим гріхом є жорстокість до людей, жорстоких до тварин. Самовдосконалення полягає у звільненні від будь-якої жорстокості (Діал. 8). Під жорстокістю ми розуміємо брак альтруїзму, уникнення одушевлення, дії без поваги до існуючого стану речей, без поваги до почуттів всього живого та переконань інших людей, без врахування наслідків дій із співмірністю мети та результату, болі та щастя. Визначення жорстокості в душевній релігії не знає жодних табу, оскільки будь-яка технологія удосконалення недосконалої природи може виявитися прийнятною за умови утвердження цією технологією найвищої цінності людини. Наприклад, душевна релігія не забороняє проводити наукові експерименти над живими і мертвими тілами будь-яких істот, але вимагає, щоб такі експерименти проводилися лише за крайньої необхідності та із старанним прагненням уникати гріхів. Душевна релігія не забороняє відчувати фізичний потяг до будь-яких істот, але вимагає уникнення приниження людини, незнущання над своїм та іншим життям. | + | Жорстокість до тварин є гріхом, однак не меншим гріхом є жорстокість до людей, жорстоких до тварин. Самовдосконалення полягає у звільненні від будь-якої жорстокості (Діал. 8). Під жорстокістю ми розуміємо брак альтруїзму, уникнення одушевлення, дії без поваги до існуючого стану речей, без поваги до почуттів всього живого та переконань інших людей, без врахування наслідків дій із співмірністю мети та результату, болі та щастя. Визначення жорстокості в душевній релігії не знає жодних табу, оскільки будь-яка технологія удосконалення недосконалої природи може виявитися прийнятною за умови утвердження цією технологією найвищої цінності людини. Наприклад, душевна релігія не забороняє проводити наукові експерименти над живими і мертвими тілами будь-яких істот, але вимагає, щоб такі експерименти проводилися лише за крайньої необхідності та із старанним прагненням уникати гріхів. Душевна релігія не забороняє вести натуральний спосіб життя в природних умовах, користуючись плодами полювання для того, щоб прогодувати себе, одягнутися та побудувати житло у віддаленні від технологічної цивілізації. Душевна релігія не забороняє відчувати фізичний потяг до будь-яких істот, але вимагає уникнення приниження людини, незнущання над своїм та іншим життям. |
| Слід враховувати, що жорстокістю є не тільки брак турботи і поваги до самостійного буття тварин (в тому числі, нестримане насильство, позбавлення життя та природних свобод, таких, як свобода пересування та розмноження), але й брак турботи і поваги до самостійного буття людей, ігнорування природних недосконалостей людського тіла. Наприклад, жорстоко вимагати від тіла людини проти власної волі не їсти м’ясо, не запобігати нападам агресивних тварин, уникати контактів з людьми, які грішать жорстокістю до тварин. Жорстокість до себе є гріхом і не є виправданням жорстокості до інших. | Слід враховувати, що жорстокістю є не тільки брак турботи і поваги до самостійного буття тварин (в тому числі, нестримане насильство, позбавлення життя та природних свобод, таких, як свобода пересування та розмноження), але й брак турботи і поваги до самостійного буття людей, ігнорування природних недосконалостей людського тіла. Наприклад, жорстоко вимагати від тіла людини проти власної волі не їсти м’ясо, не запобігати нападам агресивних тварин, уникати контактів з людьми, які грішать жорстокістю до тварин. Жорстокість до себе є гріхом і не є виправданням жорстокості до інших. | ||
| Бог попереджає: віра дарує прозріння, а любов може бути сліпою. Можна будь-якою мірою любити або не любити кого завгодно чи що завгодно, однак досконала лише одушевлена любов, втілена у добрій волі. Тому слід прагнути однаково любити всі душі (Діал. 16). Не можна одушевляти зло, яке є недосконалістю сущого і не має душі (Гарм. 10). Віра одушевляє матерію і цим символізує єдність матеріального з ідеальним (Креат. 16). Все суще має душу, все добре має душу (Гарм. 9). Ми одушевляємо суще, бо така воля Бога, бо істина пробуджується в душах (Гарм. 7). У всьому матеріальному, у тваринах і природі, ми перш за все бачимо досконалий початок – основу для творчого одушевлення (Діал. 46). | Бог попереджає: віра дарує прозріння, а любов може бути сліпою. Можна будь-якою мірою любити або не любити кого завгодно чи що завгодно, однак досконала лише одушевлена любов, втілена у добрій волі. Тому слід прагнути однаково любити всі душі (Діал. 16). Не можна одушевляти зло, яке є недосконалістю сущого і не має душі (Гарм. 10). Віра одушевляє матерію і цим символізує єдність матеріального з ідеальним (Креат. 16). Все суще має душу, все добре має душу (Гарм. 9). Ми одушевляємо суще, бо така воля Бога, бо істина пробуджується в душах (Гарм. 7). У всьому матеріальному, у тваринах і природі, ми перш за все бачимо досконалий початок – основу для творчого одушевлення (Діал. 46). | ||
ensoulment-animals-nature-manifesto-ua.txt · Last modified: 2016/12/16 12:59 by faithkeeper