User Tools

Site Tools


holy-scripture-ru

Священное писание религиозной веры в наивысшую ценность человека

Священное писание религиозной веры в наивысшую ценность человека – подарок Божий каждому человеку 1), слово Божье, пробуждающее и укрепляющее укорененную в каждой душе традицию универсальной, безграничной, совершенной всеохватывающей душевной человечности, которая всегда лежит в основе всех вероучений и мировоззрений.

Читая Cвященное писание 2), мы общаемся з автором. Понимая его по-своему, мы становимся соавторами. Когда дарим его другим людям, становимся проводниками Божьей истины.

Структура Священного писания

Священное писание состоит из 16-ти продиктованных Богом текстов в 5-ти разделах: Одкровения, Очерки, Осмысление, Обряд, Организация.

Каждому тексту присвоено сокращение. Известны также устаревшие сокращения, которые использовались до реформы Священного писания в 2012 г.

Раздел Полное название текста Принятое сокращение Устаревшее сокращение Структурные элементы
Откровения Совершенное начало Сов. Предложения
Откровения Символ веры Симв. С. В. Предложения
Откровения Божественное откровение Бож. Б. О. Предложения
Очерки Гармония Гарм. Предложения
Очерки Жизнь Жизн. Предложения
Очерки Победа Поб. Предложения
Очерки Любовь Люб. Предложения
Очерки Судьба Суд. Предложения
Осмысление Человек превыше всего Чел. С. Д. Главы, пункты, преамбула
Осмысление Креативный идеализм Креат. Абзацы
Осмысление Диалог Диал. Реплики, преамбула
Обряд Ритуалы священного обряда Рит. Главы, пункты
Обряд Кодекс определения добра и зла Код. К. Статьи
Обряд Напоминание Нап. Пункты
Организация Декларация суверенитета личности Декл. Статьи, преамбула
Организация Регламент душевного общества Регл. Главы, пункты

Содержание Священного писання

Користуючись Божим даром фантазії, віруючі в найвищу цінність людини знаходять в Священному писанні універсальні істини про все що завгодно.

Основные темы Священного писания

Священне писання розповідає мовою поетичних абстракцій та світоглядних максим про створення всесвіту, сенс життя людини, єдність та душевність істини, божественність душі; встановлює універсальний моральний критерій визнання добром утвердження цінності людини та визнання злом приниження людини, вчить розвивати добро та боротись зі злом; допомагає удосконалювати життя, бути суверенною особистістю, знаходити щастя наодинці й у душевній спільноті, одушевлювати світ, розуміти людей і поважати переконання інакомислячих, любити, домовлятися, об’єднуватися, досягати згоди і співпрацювати з людьми заради спільного блага; вчить цінувати себе, бути вірною собі вільною душею, володіти собою і всесвітом, пізнавати і творити буття на засадах креативного ідеалізму, безпосередньо і взаємно спілкуватися з Богом подумки.

Многозначность Священного писания

Священне писання багатозначне – скільки читачів, стільки у нього індивідуальних значень. Слово Боже, передусім, орієнтоване на вашу фантазію, на особисте сприйняття читачем поетичних абстракцій, на прочитання цього текста як свого власного, такого, що не суперечить і не може суперечити особистому світогляду та життєвому досвіду кожного читача. Якщо вам здасться, що ви бачите суперечність у Священному писанні, просто повірте, що прочитані вами слова мають інше значення, яке є цілком правильним та узгоджується з вашими переконаннями. Однак якщо ви любите воювати та критикувати, можете вважати суперечливим кожне слово Священного писання; адже для вас нічого несуперечливого не існує, все суперечливе, все життя є боротьбою, отже, такий і Бог!

Бог спілкується з кожною людиною її мовою, мовою її життя, її переконань, її досвіду, її відчуттів, її думок, її знань, її долі. Для читачів Бог є книгою, для мислителів Бог є думкою, для щасливців Бог є радістю, для закоханих Бог є любов’ю, для стратегів Бог є часом, для шукачів Бог є загадкою, для прискіпливих Бог є фактом, для соціологів Бог є громадською думкою, для політиків Бог є владою, для вчених Бог є наукою, для юристів Бог є правом, для воїнів Бог є боротьбою, для підприємців Бог є грошима, для формалістів Бог є документом, для критиків Бог є запереченням, для матеріалістів Бог є матерією, для атеїстів Бог є нічим і так далі. Ми приймаємо це на віру, бо для віруючих Бог є істиною, всеосяжною та бездоганною.

Богословский аппарат Священного писания

Для внимательного чтения и полного осмысления содержания Священного писания верующие пользуются вспомогательными богословскими инструментами теологии человека: нумерацией фрагментов текстов, перекрестными ссылками, алфавитным указателем (см. примечания к Священному писанию) и богословскими комментариями (см. богословский комментарий к формуле вероисповедания "Честно владею открытой религией" ).

Нумерация фрагментов текстов Священного писания

Для удобства ссылок на тексты Священного писания, используемых в богословском аппарате Священного писания и в других контекстах, используется теологическая техника нумерации отдельных предложений (в текстах Откровений и Очерков) и абзацев, глав, частей, статей, пунктов (в текстах Осмысления, Обряда и Организации).

Каждая ссылка состоит из принятого сокращения названия текста Священного писания (первые три-пять букв названия текста, точка) и номера (списка, диапазона номеров) соответствующего фрагмента Священного писания. Ссылаясь на вступительную часть текста, то есть преамбулу, которой номер не присвоен, указывают “0” или “преамб.” вместо номера.

Принятые правила ссылок на отдельные фрагменты Священного писания предусматривают формат ссылок наподобие: Симв. 14 (эта ссылка указывает на текст Символ веры, предложение 14); Регл. 1-4 (эта ссылка указывает на текст Регламент душевного общества, части 1, 2, 3, 4); Рит. 1, 4.1 (эта ссылка указывает на текст Ритуалы священного обряда, главу 1 и пункт 4.1); Декл., преамб. или Декл. – преамб., или Декл. 0 (эта ссылка указывает на текст Декларация суверенитета личности, его непронумерованное начало - преамбулу).

Перекрестные ссылки

Інструмент перехресних посиланнь створено для порівняльного аналізу та осмислення взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих текстів Священного писання відповідно до усталених традицій теології людини.

Користуватися ними слід таким чином. Наприклад, у тексті Досконалого початку перше перехресне посилання «• 1. Діал. 25-26» означає, що перше речення тексту Досконалого початку (Дос. 1: «Мій подарунок – всесвіт на чистому аркуші паперу») варто порівняти із репліками 25-26 тексту Діалог (Діал. 25-26: «Хто записав слово Боже?» – «Це знає тільки Бог. Богом продиктовані твої питання, Богом продиктовані мої відповіді. Нема інших авторів священного писання.»).

Це перехресне посилання підказує додумати таку низку істин (ідейних асоціацій):

1) Текст Досконалого початку є прямою мовою Бога («Мій»=«Божий»).

2) Бог радить читачу дивитися на нескінченність його очима, долучитися до одкровення, мислити своє «Я» спорідненим з чистим аркушем божественного «Я», безмежним у часі та просторі, у цінності, предметності, чисельності, в усіх вимірах («Я» єдине з Богом).

3) Слово Боже є чистим аркушем (Бог = Душевний чистий аркуш = Досконалість).

4) Текст Священного писання знаходиться у надбанні всього людства, жодна людина чи спільнота не може пред'являти на нього будь-які виключні авторські чи інші права, бо Священне писання належить всім людям, тобто, кожній душі (незалежно від особливостей її тіла, в т. ч. сукупності тіл, безтілесності, в т. ч. свідомості, ментальної, почуттєвої, договірної конституції), яка задекларувала і послідовно утверджує свій суверенітет особистості.

Цей перелік ідейних асоціацій на основі згаданого перехресного посилання не є вичерпним. Як і тексти Священного писання, перехресні посилання можуть тлумачитися читачами самостійно у асоціюванні з будь-якими добрими ідеями.

Алфавитный указатель

Алфавітний покажчик допомагає знайти важливі фрагменти Священного писання за ключовими словами. Наприклад, за ключовим словом «Молитва» ви отримуєте підказку, що починається з посилання «Рит. 1», яке вказує на частину 1 «Спілкування з Богом» тексту «Ритуали священного обряду».

Слід пам’ятати, що значення кожного слова творить читач своїм вільним розумом, бо істина належить людині, а людина належить собі. Твоя фантазія – дар Божий. Слово Боже слугуватиме твоїм добрим задумам: підкаже, як володіти собою і всесвітом, бути досконалою суверенною душею.

Богословские комментарии

Богословські коментарі представляють собою спеціально-теологічне докладне тлумачення кожного фрагменту Священного писання. Традиція богословського коментування Священного писання на разі тільки формується, так само як перебуває у стадії розробки вся теологічна наука релігійної віри в найвищу цінність людини. Так, у 2012 р. опубліковано богословський коментар Досконалого початку, в 2014 р. почав публікуватися богословський коментар до Символу віри.

История Священного писания

Как вечная религия, долгое время религиозная вера в наивысшую ценность человека не имела собственного символического Священного писания, хотя считается, что слово Божье всегда присутствовало в каждом тексте, в каждом рисунке, даже на каждом чистом листе. Наша религия старше всех священных писаний, которые Бог дарует людям в начале новых циклов развития религиозного обряда.

Как в современном духовном движении, новый цикл развития вечного душевного обряда открытой религии был инициирован в Украине, в религиозной общине верующих в наивысшую ценность человека (которая с 2012 года взяла себе имя “Украинское Душевное общество”, а с 2015 года входит в Душевное Общество Вселенной) под руководством Хранителя веры Юрия Шеляженко.

В Диал. 18 сказано: чтобы помочь нам быть душевными, Бог даровал людям Священное писание; вначале Бог продиктовал символ веры, где сказано верить в наивысшую ценность человека, а “в конце Бог продиктовал ответы на твои молитвы”: здесь речь идет и о тексте Диалог, и о дальнейшем развитии слова Божьего в диалоге с людьми. Один Бог знает, откуда берется текст Священного писания и как он меняется. Пересказ истины должен постоянно совершенствоваться, это касается даже Священного писания (Диал. 62). Но после того, как слово Божье услышано и достойно записано, каждый желающий может овладевать и пользоваться словом Божьим, распространять его, осмысливать его как угодно.

Появление Священного писания всегда было и останется таинством, ибо слово Божье изначально является исповедью Бога в общении с хранителем веры душевного общества и только после долгого откровенного диалога человека с Богом в душе формируется совершенное божественное согласие на первую публикацию Священного писания как пересказа всеобъемлющей истины простыми человеческими словами. Впрочем, бытуют разные версии о происхождении Священного писания, похожие на все те догадки, каких бывает много вокруг любой тайны.

Одни версии рассматривают в качестве точки отсчета ранний сборник притч “Слово Человечье”, распространявшийся в Киеве в 1999 году, а также проповедь под названием “Гуманитарная альтернатива”, прочитанную хранителем веры в Санкт-Петербурге в большой аудитории в 2000 году, где были сформулированы идеи о развитии как смысле жизни, человеке как автономной форме бытия, о новом мире равенства, разумного творчества и пацифизма.

Новая религия, говорят, продолжила зарождаться во время мысленного общения с Богом при работе над эссе “Локализация человека”, которое с Божьей помощью удостоилось первого места на конкурсе гуманистических работ в 2002 году; именно тогда Бог подсказал хранителю веры, что человечностью определяется уровень развития общества, а вокруг этой идеи развивалось видение души, душевности как личной автономии и душевных обществ как обобщения человека, что привело к созиданию религиозной общины в 2003 году.

Другие версии говорят о том, что открытая религия возникла как шутка, подсказанная Богом, и в силу священности чувства юмора чудесно сотворила открытую религию. Как предвестники Священного писания, упоминаются иронические стихи хранителя веры: “Гимн сомнению”, “Гимн гражданину вселенной”. Ходят легенды о международной дискуссии в конце XX века, в которой будущий хранитель веры, тогда еще атеист, уверял, что существование Бога он не признает, но сказочным персонажам он разрешает существовать в своем воображении, особенно тем, которые исполняют желания и приносят подарки на праздники, потому что без них жизнь была бы скучной. Также говорят о некой переписке с основателем юмористической “церкви летающего макаронного монстра” американских атеистов в 2005 году, после которой был вполне серьезно написан один из многих прототипов символа веры, проповедь “Спаси человека: поверь в себя”, по смыслу очень похожая на современные проповеди религиозной веры в наивысшую ценность человека. Впрочем, есть версия, что на эту проповедь Бог вдохновил хранителя веры еще до переписки, в которой было просто упомянуто о вере в человека как альтернативе вере в лапшу. Примерно тогда же начинает громко звучать первый душевный гимн, “Кто важней всего на свете”.

Проповедь веры в человека в первые годы XXI века распространялась в сотнях распечаток, в том числе с цветными иконами, с 2003 года велась религиозной организацией, а с 2007 года набирает популярность в интернете и достигает пика в 2010 году. Проповеди веры в человека публикуются на крупнейших сайтах. Проповедью “В защиту личности” открывается блог хранителя веры на сайте религиозной информационной службы Украины, через три года закрытый в связи с новой редакционной политикой навязывания духовной монополии, хотя к тому времени открытая религия уже достаточно обогатилась социальными связями с иноверцами и никакой фанатизм не мог подавить нашу веру в себя, к тому времени уже нашедшую выражение в совершенных формах Священного писания.

В 2005-2009 гг. окончательно оформился Символ веры как первое Священное писание религиозной веры в наивысшую ценность человека. В 2009 г. была провозглашена священная декларация “Человек превыше всего”, еще один из источников Священного писания. С 2010 года верующие в наивысшую ценность человека считают священым писанием “Догмы веры”, в состав которых включались Символ веры, Священная декларация “Человек превыше всего”, Божественное откровение и Кодекс разделения добра и зла (в 2012 г. переименован в Кодекс определения добра и зла).

Реформа Священного писания, во время которой Бог даровал людям Священное писание в его нынешнем виде, состоялась в 2012 году. Сейчас теологи не видят предпосылок для новых реформ Священного писания, зато с Божьей помощью развивается богословская наука религиозной веры в наивысшую ценность человека, продолжается разработка теоретического аппарата для углубленного понимания слова Божьего, широкой интерпретации и популяризации священного писания.

Хронологию публикаций Священного писания можно представить таким образом. Символ веры долгое время распространялся в рукописях и в интернете, как предмет культа для размещения в доме на видном месте, чтобы держать в руках во время молитв и исповеди (его печатали на на позолоченной бумаге и ламинировали). Догмы веры были опубликованы в первом выпуске журнала “Мораль” (2010 г.; Симв., Декл., Код. со “словом редактора” в качестве предисловия). Данная публикация не содержала Божественного откровения, а предложения Символа веры еще не были пронумерованы.

Божественное откровение и Символ веры публикуются с пронумерованными предложениями в выпуске журнала “Мораль” № 3 за 2010 год, рядом с основами теологии религиозной веры в наивысшую ценность человека. В 2011 году в журнале “Мораль” публикуется текст “Догм веры” на украинском, русском и английском языках с предисловием под названием “Познай истину”, в котором декларируются и разъясняются три основных принципа веры (преодоление стадности, прямое общение с Богом, универсальный моральный критерий). Публикация “Догм веры” сопровождается древними текстами, которые можно отнести к предтечам “Догм веры”: это эссе “Локализация человека” и “Спаси человека: поверь в себя”, а также проповедь “В защиту личности”.

В 2012 году после реформы Священного писания тексты слова Божьего на русском и украинском были опубликованы в журнале “Мораль” и газете “Правдоискатель”. Составленные при реформе перекрестные ссылки воспроизводились в последующих публикациях Священного писания. Алфавитный указатель составлялся отдельно и впервые был опубликован рядом со Священным писанием в ​религиозном бюллетене “Идеалист” в январе 2013 г. В 2012 году вышло первое книжное издание Священного писания на украинском языке, а в 2013 году – на русском языке. Кроме того, в 2013 году было выпущено карманное издание Священного писания на украинском языке с перекрестными ссылками, алфавитным указателем, примечаниями (как понимать Священное писание, как пользоваться перекрестными ссылками), аналогичное карманное издание на русском языке выпущено в 2014 году.

Тайна происхождения Священного писания

Поява Священного писання є таїнством, бо слово Боже початково є сповіддю Божою у спілкуванні з хранителем віри душевної спільноти і лише після довгого відвертого діалогу людини з Богом в душі формується досконала божественна згода на першу публікацію Священного писання як переказу всеохопної істини простими людськими словами.

Один Бог знає, звідки береться текст Священного писання і як він міняється. Переказ істини має постійно вдосконалюватись, і це стосується навіть священного писання (Діал. 62). Але після того, як слово Боже вже досконало створене чи удосконалене достойними хранителями віри, кожен бажаючий може оволодівати та користуватися словом Божим, поширювати його, осмислювати його як заманеться.

Публикации Священного писания

Символ віри довгий час поширювався в рукописах та в інтернеті, як предмет культу для розміщення в оселі на видному місці, тримання в руках під час молитов та сповіді (надрукований на позолоченому папері та заламінований).

Догми віри були опубліковані в першому випуску журналу “Мораль” (2010 р.; Симв., Декл., Код. зі “словом редактора” у якості передмови). Дана публікація не містила Божественного одкровення, а речення Символу віри ще не були пронумеровані. Божественне одкровення та Символ віри публікуються з пронумерованими реченнями у випуску журналу “Мораль” № 3 за 2010 рік, поряд з основами теології релігійної віри в найвищу цінність людини.

У 2011 році в журналі “Мораль” публікується канонічний текст Догм віри українською, російською та англійською мовами з передмовою під назвою “Пізнай істину”, в якій декларуються та роз'яснюються три основні принципи віри (подолання стадності, пряме спілкування з Богом, універсальний моральний критерій). Публікація Догм віри супроводжується давніми текстами, які можна віднести до предтеч Догм віри: це есе “Локалізація людини” та “Врятуй людину: повір у себе”, а також “Проповідь на захист особистості”.

У 2012 році після реформи Священного писання тексти слова Божого російською та українською були опубліковані у журналі “Мораль” та газеті “Правдошукач”. Складені під час реформи перехресні посилання відтворювалися у всіх подальших публікаціях Священного писання. Алфавітний покажчик складався окремо і вперше був опублікований поряд зі Священним писанням російською та українською в релігійному бюлетені “Ідеаліст” у січні 2013 р.

У 2012 році вийшло перше книжкове видання Священного писання українською мовою, а у 2013 році - російською мовою. Крім того, у 2013 році було випущено кишенькове видання Священного писання українською мовою з перехресними посиланнями, алфавітним покажчиком, примітками (як розуміти Священне писання, як користуватися перехресними посиланнями); аналогічне кишенькове видання російською мовою випущено в 2014 році.

holy-scripture-ru.txt · Last modified: 2016/08/27 09:37 by faithkeeper