Священне писання релігійної віри в найвищу цінність людини – подарунок Божий кожній людині 1), слово Боже, що пробуджує і зміцнює укорінену в кожній душі традицію універсальної, безмежної, досконалої всеохопної душевної людяності, яка завжди лежить в основі усіх віровчень та світоглядів2).
Читаючи Cвященне писання 3), ми спілкуємось з автором. Розуміючи його по-своєму, ми стаємо співавторами. Даруючи його іншим людям, стаємо провідниками Божої істини.
Священне писання душевної релігії доступне в бібліотеці проекту О РЕЛІГІЯ.
Священне писання складається з 16-ти продиктованих Богом текстів у 5-х розділах: Одкровення, Оповідання, Осмислення, Обряд, Організація.
Кожному тексту присвоєно усталене скорочення. Відомі також застарілі скорочення, якими користувалися до реформи Священного писання у 2012 р.
Розділ | Повна назва тексту | Усталене скорочення | Застаріле скорочення | Основні структурні елементи |
---|---|---|---|---|
Одкровення | Досконалий початок | Дос. | Речення | |
Одкровення | Символ віри | Симв. | С. В. | Речення |
Одкровення | Божественне одкровення | Бож. | Б. О. | Речення |
Оповідання | Гармонія | Гарм. | Речення | |
Оповідання | Життя | Жит. | Речення | |
Оповідання | Перемога | Пер. | Речення | |
Оповідання | Любов | Люб. | Речення | |
Оповідання | Доля | Дол. | Речення | |
Осмислення | Людина понад усе | Люд. | С. Д. | Розділи, пункти, преамбула |
Осмислення | Креативний ідеалізм | Креат. | Абзаци | |
Осмислення | Діалог | Діал. | Репліки, преамбула | |
Обряд | Ритуали священного обряду | Рит. | Розділи, пункти | |
Обряд | Кодекс визначення добра і зла | Код. | К. | Статті |
Обряд | Нагадування | Наг. | Пункти | |
Організація | Декларація суверенітету особистості | Декл. | Статті, преамбула | |
Організація | Регламент душевної спільноти | Регл. | Розділи, пункти |
Користуючись Божим даром фантазії, віруючі в найвищу цінність людини знаходять в Священному писанні універсальні істини про все що завгодно.
Священне писання розповідає мовою поетичних абстракцій та світоглядних максим про створення всесвіту, сенс життя людини, єдність та душевність істини, божественність душі; встановлює універсальний моральний критерій визнання добром утвердження цінності людини та визнання злом приниження людини, вчить розвивати добро та боротись зі злом; допомагає удосконалювати життя, бути суверенною особистістю, знаходити щастя наодинці й у душевній спільноті, одушевлювати світ, розуміти людей і поважати переконання інакомислячих, любити, домовлятися, об’єднуватися, досягати згоди і співпрацювати з людьми заради спільного блага; вчить цінувати себе, бути вірною собі вільною душею, володіти собою і всесвітом, пізнавати і творити буття на засадах креативного ідеалізму, безпосередньо і взаємно спілкуватися з Богом подумки.
Священне писання багатозначне – скільки читачів, стільки у нього індивідуальних значень. Слово Боже, передусім, орієнтоване на вашу фантазію, на особисте сприйняття читачем поетичних абстракцій, на прочитання цього текста як свого власного, такого, що не суперечить і не може суперечити особистому світогляду та життєвому досвіду кожного читача. Якщо вам здасться, що ви бачите суперечність у Священному писанні, просто повірте, що прочитані вами слова мають інше значення, яке є цілком правильним та узгоджується з вашими переконаннями. Однак якщо ви любите воювати та критикувати, можете вважати суперечливим кожне слово Священного писання; адже для вас нічого несуперечливого не існує, все суперечливе, все життя є боротьбою, отже, такий і Бог!
Бог спілкується з кожною людиною її мовою, мовою її життя, її переконань, її досвіду, її відчуттів, її думок, її знань, її долі. Для читачів Бог є книгою, для мислителів Бог є думкою, для щасливців Бог є радістю, для закоханих Бог є любов’ю, для стратегів Бог є часом, для шукачів Бог є загадкою, для прискіпливих Бог є фактом, для соціологів Бог є громадською думкою, для політиків Бог є владою, для вчених Бог є наукою, для юристів Бог є правом, для воїнів Бог є боротьбою, для підприємців Бог є грошима, для формалістів Бог є документом, для критиків Бог є запереченням, для матеріалістів Бог є матерією, для атеїстів Бог є нічим і так далі. Ми приймаємо це на віру, бо для віруючих Бог є істиною, всеосяжною та бездоганною.
Для уважного читання та повного осмислення змісту Священного писання віруючі користуються допоміжними богословськими інструментами з теології людини: нумерацією фрагментів текстів, перехресними посиланнями, алфавітним покажчиком та богословськими коментарями.
Для зручності посилання на тексти Священного писання у інших текстах в публікаціях Священного писання наводиться теологічний апарат нумерації окремих речень (у текстах Одкровень та Оповідань) та абзаців, розділів, статтей, пунктів (у текстах Осмислення, Обряду та Організації).
Кожне посилання складається з усталеного скорочення назви тексту Священного писання (перші три-п'ять літер назви тексту, крапка) і номера (списку, діапазону номерів) відповідного фрагменту Священного писання. Посилаючись на преамбулу, яка не має номера, замість номера вказують “преамб.”.
Усталені правила посилання на окремі фрагменти Священного писання передбачають формат посилань на зразок: Симв. 14 (це посилання вказує на текст Символ віри, речення 14); Регл. 1-4 (це посилання вказує на текст Регламент душевної спільноти, розділи 1, 2, 3, 4); Рит. 1.4, 4.1 (це посилання вказує на текст Ритуали священного обряду, пункти 1.4 та 4.1); Декл., преамб. (це посилання вказує на текст Декларація суверенітету особистості, його непронумерований початок - преамбулу).
Інструмент перехресних посиланнь створено для порівняльного аналізу та осмислення взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих текстів Священного писання відповідно до усталених традицій теології людини.
Користуватися ними слід таким чином. Наприклад, у тексті Досконалого початку перше перехресне посилання «• 1. Діал. 25-26» означає, що перше речення тексту Досконалого початку (Дос. 1: «Мій подарунок – всесвіт на чистому аркуші паперу») варто порівняти із репліками 25-26 тексту Діалог (Діал. 25-26: «Хто записав слово Боже?» – «Це знає тільки Бог. Богом продиктовані твої питання, Богом продиктовані мої відповіді. Нема інших авторів священного писання.»).
Це перехресне посилання підказує додумати таку низку істин (ідейних асоціацій):
1) Текст Досконалого початку є прямою мовою Бога («Мій»=«Божий»).
2) Бог радить читачу дивитися на нескінченність його очима, долучитися до одкровення, мислити своє «Я» спорідненим з чистим аркушем божественного «Я», безмежним у часі та просторі, у цінності, предметності, чисельності, в усіх вимірах («Я» єдине з Богом).
3) Слово Боже є чистим аркушем (Бог = Душевний чистий аркуш = Досконалість).
4) Текст Священного писання знаходиться у надбанні всього людства, жодна людина чи спільнота не може пред'являти на нього будь-які виключні авторські чи інші права, бо Священне писання належить всім людям, тобто, кожній душі (незалежно від особливостей її тіла, в т. ч. сукупності тіл, безтілесності, в т. ч. свідомості, ментальної, почуттєвої, договірної конституції), яка задекларувала і послідовно утверджує свій суверенітет особистості.
Цей перелік ідейних асоціацій на основі згаданого перехресного посилання не є вичерпним. Як і тексти Священного писання, перехресні посилання можуть тлумачитися читачами самостійно у асоціюванні з будь-якими добрими ідеями.
Алфавітний покажчик допомагає знайти важливі фрагменти Священного писання за ключовими словами. Наприклад, за ключовим словом «Молитва» ви отримуєте підказку, що починається з посилання «Рит. 1», яке вказує на частину 1 «Спілкування з Богом» тексту «Ритуали священного обряду».
Слід пам’ятати, що значення кожного слова творить читач своїм вільним розумом, бо істина належить людині, а людина належить собі. Твоя фантазія – дар Божий. Слово Боже слугуватиме твоїм добрим задумам: підкаже, як володіти собою і всесвітом, бути досконалою суверенною душею.
Богословські коментарі представляють собою спеціально-теологічне докладне тлумачення кожного фрагменту Священного писання. Традиція богословського коментування Священного писання на разі тільки формується, так само як перебуває у стадії розробки вся теологічна наука релігійної віри в найвищу цінність людини. Так, у 2012 р. опубліковано богословський коментар Досконалого початку, в 2014 р. почав публікуватися богословський коментар до Символу віри.
Довгий час релігійна віра в найвищу цінність людини не мала власного символічного Священного писання, хоча вважається, що слово Боже завжди було присутнє в кожному тексті, в кожному малюнку, навіть на кожному чистому аркуші.
Першим Священним писанням релігійної віри в найвищу цінність людини став Символ віри (2005 р.).
З 2009 року віруючі в найвищу цінність людини вважають своїм Священним писанням сукупність “догматичних текстів”, Догми віри, до складу яких включався Символ віри та Священна декларація “Людина понад усе”, а з 2010 р. також Божественне одкровення і Кодекс розподілу добра та зла (у 2012 р. перейменований на Кодекс визначення добра та зла).
Реформа Священного писання, під час якої Бог дарував людям Священне писання в його нинішньому вигляді, відбулася у 2012 році. Зараз теологи не бачать передумов для нових реформ Священного писання, натомість з Божою допомогою розвивається богословська наука релігійної віри в найвищу цінність людини, триває розробка теоретичного апарату для поглибленого розуміння слова Божого, ширшої інтерпретації та популяризації Священного писання.
Поява Священного писання є таїнством, бо слово Боже початково є сповіддю Божою у спілкуванні з хранителем віри душевної спільноти і лише після довгого відвертого діалогу людини з Богом в душі формується досконала божественна згода на першу публікацію Священного писання як переказу всеохопної істини простими людськими словами.
Один Бог знає, звідки береться текст Священного писання і як він міняється. Переказ істини має постійно вдосконалюватись, і це стосується навіть священного писання (Діал. 62). Але після того, як слово Боже вже досконало створене чи удосконалене достойними хранителями віри, кожен бажаючий може оволодівати та користуватися словом Божим, поширювати його, осмислювати його як заманеться.
Символ віри довгий час поширювався в рукописах та в інтернеті, як предмет культу для розміщення в оселі на видному місці, тримання в руках під час молитов та сповіді (надрукований на позолоченому папері та заламінований).
Догми віри були опубліковані в першому випуску журналу “Мораль” (2010 р.; Симв., Декл., Код. зі “словом редактора” у якості передмови). Дана публікація не містила Божественного одкровення, а речення Символу віри ще не були пронумеровані. Божественне одкровення та Символ віри публікуються з пронумерованими реченнями у випуску журналу “Мораль” № 3 за 2010 рік, поряд з основами теології релігійної віри в найвищу цінність людини.
У 2011 році в журналі “Мораль” публікується канонічний текст Догм віри українською, російською та англійською мовами з передмовою під назвою “Пізнай істину”, в якій декларуються та роз'яснюються три основні принципи віри (подолання стадності, пряме спілкування з Богом, універсальний моральний критерій). Публікація Догм віри супроводжується давніми текстами, які можна віднести до предтеч Догм віри: це есе “Локалізація людини” та “Врятуй людину: повір у себе”, а також “Проповідь на захист особистості”.
У 2012 році після реформи Священного писання тексти слова Божого російською та українською були опубліковані у журналі “Мораль” та газеті “Правдошукач”. Складені під час реформи перехресні посилання відтворювалися у всіх подальших публікаціях Священного писання. Алфавітний покажчик складався окремо і вперше був опублікований поряд зі Священним писанням російською та українською в релігійному бюлетені “Ідеаліст” у січні 2013 р.
У 2012 році вийшло перше книжкове видання Священного писання українською мовою, а у 2013 році - російською мовою. Крім того, у 2013 році було випущено кишенькове видання Священного писання українською мовою з перехресними посиланнями, алфавітним покажчиком, примітками (як розуміти Священне писання, як користуватися перехресними посиланнями); аналогічне кишенькове видання російською мовою випущено в 2014 році.