This shows you the differences between two versions of the page.
Both sides previous revision Previous revision Next revision | Previous revision Last revision Both sides next revision | ||
moral-law-of-open-religion-ua [2016/08/12 16:16] faithkeeper |
moral-law-of-open-religion-ua [2016/08/13 20:21] faithkeeper [Тези про захист людей від тоталітарних ідей] |
||
---|---|---|---|
Line 131: | Line 131: | ||
Жартувати неможливо без віри. В анекдоті зіштовхуються дві версії правди, які ми беззастережно прийняли на віру, хоча вони являють собою повну протилежність. Ця парадоксальна діалектика викликає великий вибух сміху. Трясеться всесвіт, в усі боки розлітаються зірки і планети, одна з яких дивом дістається нам, як подарунок долі. Тут, на своїй землі, один в полі радіє волі, і ми смілішаємо, відчуваючи твердий грунт під ногами. І починаємо фантазувати, і знаходимо свою правду – хоча раніше не дозволяли собі цього, чекали вказівок згори. Так із віри народжується жарт, а із жарту народжується істина. Веселощі, як найкраща молитва, знімають стрес, рятують від страху, дають силу втілювати в життя сміливі вигадки. Вони закарбовують у пам’яті кращі дні нашого життя. І вони допомагають нам усвідомити помилки, а потім уникати їх повторення. Коли хтось закидає, що веселощі можуть образити релігійні почуття, кажу у відповідь: не ображайте моє священне почуття гумору! Знаєте, справжні релігійні почуття відрізняються від інших почуттів тим, що вони спонукають стримувати неприборкані, саморуйнівні емоції, особливо лють і агресію. За своєю природою люди такі й житте таке, що ми постійно стикаємося з чимось незвичним і неприємним. Але релігійні почуття допомагають нам прийняти світ таким, який він є, не втрачаючи самоконтролю. Те ж саме можна сказати і про почуття гумору. Коли люди сміються, вони відверті та відкриті всьому світу. Жартуючи, ми вчимося новому. Робимо навдивовижу корисні відкриття. Але залишаємося собою, незважаючи на зміни. І потім, перед обличчям вічності, несемо відповідальність за свої вчинки. Хто лякає всіх зброєю, буде горіти в пеклі. Хто живе з посмішкою, перед тими відкриються ворота раю. | Жартувати неможливо без віри. В анекдоті зіштовхуються дві версії правди, які ми беззастережно прийняли на віру, хоча вони являють собою повну протилежність. Ця парадоксальна діалектика викликає великий вибух сміху. Трясеться всесвіт, в усі боки розлітаються зірки і планети, одна з яких дивом дістається нам, як подарунок долі. Тут, на своїй землі, один в полі радіє волі, і ми смілішаємо, відчуваючи твердий грунт під ногами. І починаємо фантазувати, і знаходимо свою правду – хоча раніше не дозволяли собі цього, чекали вказівок згори. Так із віри народжується жарт, а із жарту народжується істина. Веселощі, як найкраща молитва, знімають стрес, рятують від страху, дають силу втілювати в життя сміливі вигадки. Вони закарбовують у пам’яті кращі дні нашого життя. І вони допомагають нам усвідомити помилки, а потім уникати їх повторення. Коли хтось закидає, що веселощі можуть образити релігійні почуття, кажу у відповідь: не ображайте моє священне почуття гумору! Знаєте, справжні релігійні почуття відрізняються від інших почуттів тим, що вони спонукають стримувати неприборкані, саморуйнівні емоції, особливо лють і агресію. За своєю природою люди такі й житте таке, що ми постійно стикаємося з чимось незвичним і неприємним. Але релігійні почуття допомагають нам прийняти світ таким, який він є, не втрачаючи самоконтролю. Те ж саме можна сказати і про почуття гумору. Коли люди сміються, вони відверті та відкриті всьому світу. Жартуючи, ми вчимося новому. Робимо навдивовижу корисні відкриття. Але залишаємося собою, незважаючи на зміни. І потім, перед обличчям вічності, несемо відповідальність за свої вчинки. Хто лякає всіх зброєю, буде горіти в пеклі. Хто живе з посмішкою, перед тими відкриються ворота раю. | ||
- | ===== “Сила добра у його відкритості”: моральний закон духовної самооборони ===== | + | ===== "Сила добра у його відкритості": моральний закон духовної самооборони ===== |
Ми живемо у світі, де свобода людини бути собою має постійно захищатися від протиправних посягань. Треба обороняти свій суверенітет особистості, свободу переконань, свободу душевності та самоствердження. | Ми живемо у світі, де свобода людини бути собою має постійно захищатися від протиправних посягань. Треба обороняти свій суверенітет особистості, свободу переконань, свободу душевності та самоствердження. | ||
Line 151: | Line 151: | ||
Якщо ви не знайдете у цих текстах необхідного вам способу поборення певного конкретного зла, пам’ятайте, що загальною ідеєю поборення зла є безмежність людини, наша здатність фантазувати і втілювати свої фантазії. | Якщо ви не знайдете у цих текстах необхідного вам способу поборення певного конкретного зла, пам’ятайте, що загальною ідеєю поборення зла є безмежність людини, наша здатність фантазувати і втілювати свої фантазії. | ||
- | Можна починати фантазувати, уявляючи собі святе коло – символ релігійної віри в найвищу цінність людини, який символізує душу в центрі реальності. Як всередині кола, так і ззовні один чистий аркуш душі. Тому коло є умовним. Приберіть межі кола, вийдіть за межі, зрозумійте – «тут я, там я, все – я» – і ви подолаєте зло; це сила єдності людини з усією повнотою реальності, всеосяжності душі в просторі та часі. | + | Можна починати фантазувати, уявляючи собі святе коло – символ релігійної віри в найвищу цінність людини, який символізує душу в центрі реальності. Як всередині кола, так і ззовні один чистий аркуш душі. Тому коло є умовним. Приберіть межі кола, вийдіть за межі, зрозумійте – «тут я, там я, все – я» – і ви подолаєте зло; це сила єдності людини з усією повнотою реальності, всеосяжності душі в просторі та часі. Коло – досконалий початок розвитку, форма добра. Добро завжди перемагає зло, бо добро сильніше за зло, яке є всього лише обмеженим добром, імітацією добра, а справжнє добро є досконалим, необмеженим і всеохопним, всесильним завдяки божественному дару суверенітету особистості. |
- | Коло – досконалий початок розвитку, форма добра. Теорія зла у богослов’ї віри в найвищу цінність людини виходить з того, що зло теж має оманливу форму добра. Тільки його коло – не початок, а обмеження. | + | ===== Тезисы о защите людей от тоталитарных идей ===== |
- | Коло зла – це протилежність кола добра, так зване «коло революції», цикл поворотів від зла до добра і від добра до зла. На підставі універсального морального критерію нашої релігії (самоствердження – добро, саморуйнування – зло) ми освоїли такі знання про зло. По-перше, зло є обмеженим добром. Це добро, що заперечує добро, тобто протиставляє своє добро «чужому», «іншому», ізолюється від повної єдності буття. По-друге, зло – бездушна сила. Яким би сильним воно не було, зло повністю або частково позбавлене сили людяності – віри в себе, вірності собі, володіння собою. По-третє, зло не розвивається. Обмеженість зла зупиняє його у розвитку і повертає до вихідного недосконалого стану, тому що фантазія пригнічується запереченням. При цьому коло революції може бути яким завгодно широким залежно від сили зла, хоча й не безмежним, бо безмежність характерна тільки для добра. | + | 1. Быть человеком – значит владеть собой и своими идеями. Каждый человек может свободно и самостоятельно формировать свое мировоззрение на основании любых идей, выдумывать что угодно, понимать и отрицать что угодно как угодно, самостоятельно определять, какие идеи и каким образом следует воплощать в жизнь. Любую идею ее сторонники могут считать правильной и безусловно истинной, даже если у идеи только один сторонник. |
- | У спотвореній логіці розуму, відмежованого від душі і цим зіпсованого під дією злої сили, місце ідеального займає заперечення. Спотворений розум заперечує себе, виходячи з міркувань ідеалізації своєї залежності та приниженості. Добро завжди перемагає зло, бо добро сильніше за зло, яке є всього лише обмеженим добром, імітацією добра, а справжнє добро є досконалим, необмеженим і всеохопним, всесильним завдяки божественному дару суверенітету особистості. | + | 2. Все идеи принадлежат людям, которые их придумывают, разделяют и используют на свой вкус, верят в них и отрицают их, толкуют их и уточняют их, согласовывают их и противопоставляют их как душе угодно. |
- | ===== Тези про захист людей від тоталітарних ідей ===== | + | 3. Каждый человек может выражать любые идеи любыми словами и символами, самостоятельно определяя значение слов и символов. Каждый человек может выражать любые идеи любыми поступками, принимая как должное естественные последствия своих поступков. |
- | 1. Бути людиною – значить володіти собою і своїми ідеями. Кожна людина може вільно і самостійно формувати свій світогляд на підставі будь-яких ідей, вигадувати що завгодно, розуміти і заперечувати що завгодно як завгодно, самостійно визначати, які ідеї і яким чином слід втілювати в життя. Будь-яку ідею її прихильники можуть вважати правильною і безумовно істинною, навіть якщо у ідеї тільки один прихильник. | + | 4. Никто не может никому навязывать никакие идеи, смыслы, символы, определения как "сверхчеловеческие", "сверхценные", "общепринятые" и "единственно правильные". |
- | 2. Всі ідеї належать людям, які їх вигадують, поділяють і використовують на свій смак, вірять у них і заперечують їх, тлумачать їх і уточнюють їх, погоджують їх і протиставляють їх як душі завгодно. | + | 5. Свобода отрицания подразумевает свободу отрицания отрицания. Отрицание любых идей может быть по-любому отвергнуто. Выдумки про ошибочность, болезненность или преступность отвергнутых идей могут быть отвергнуты как ошибочные, болезненные или преступные. Отрицание идей в форме унижения их сторонников может рассматриваться как самоунижение унижающего и отрицающего субъекта. |
- | 3. Кожна людина може висловлювати будь-які ідеї будь-якими словами і символами, самостійно визначаючи значення слів і символів. Кожна людина може здійснювати будь-які ідеї будь-якими вчинками, приймаючи як належне природні наслідки своїх вчинків. | + | 6. Любые идеи, которые связывают человека; которые отрицают свободу воли; которые мешают человеку владеть собой, верить в себя, сохранять верность себе; идеи, навязанные человеку против доброй воли без осознанно сделанного выбора на основании полной информации; идеи, подавляющие разум, овладевающие против воли чувствами и ощущениями, используемые для манипуляции человеком – следует считать тоталитарными идеями. |
- | 4. Ніхто не може нікому нав’язувати ніякі ідеї, смисли, символи, визначення як «надлюдські», «надцінні», «загальноприйняті» і «єдино правильні». | + | 7. С тоталитарными идеями необходимо бороться и преодолевать их. Каждый человек может защищаться от навязываемых тоталитарных идей, игнорируя их, а также отрицая и высмеивая. Злой силе тоталитарных идей следует противопоставлять добрую волю суверенной личности. |
- | 5. Свобода заперечення включає в себе свободу заперечення заперечення. Заперечення будь-яких ідей завжди може бути відкинуто. Вигадки про помилковість, хворобливість або злочинність відкинутих ідей можуть бути відкинуті як помилкові, хворобливі або злочинні. Заперечення ідей у формі приниження їх прихильників може розглядатися як самоприниження принижуючого і заперечуючого суб’єкта. | + | 8. Никакая личность, организация, религия, идеология, научная, моральная, экономическая, политическая, цивилизационная, культурная, интеллектуальная или правовая доктрина, государственная, общественная, самодеятельная институция не может навязывать людям тоталитарные идеи в качестве обязательного условия для согласия и взаимодействия. Если такие условия навязываются, люди могут смело не соглашаться с ними и продолжать взаимодействие так, как будто подобных условий не выдвигалось. |
- | 6. Будь-які ідеї, які зв’язують людину; які заперечують свободу волі; які заважають людині володіти собою, вірити в себе, зберігати вірність собі; ідеї, нав’язані людині проти доброї волі без усвідомлено зробленого вибору на підставі повної інформації; ідеї, що пригнічують розум, оволодівають проти людської волі почуттями і відчуттями та використовуються для маніпуляції людиною – слід вважати тоталітарними ідеями. | + | 9. Идеи не должны использоваться для завладения умами, принуждения к самопожертвованию или самоунижению в чью-либо пользу. Встречаясь с таким злоупотреблением влиянием тоталитарных идей, люди смело и разумно помогают друг другу освободиться от порабощения тоталитарными идеями. |
- | + | ||
- | 7. З тоталітарними ідеями необхідно боротися і долати їх. Кожна людина може захищатися від нав’язуваних їй тоталітарних ідей, ігноруючи їх, а також заперечуючи і висміюючи. Злій силі тоталітарних ідей слід протиставляти добру волю суверенної особистості. | + | |
- | + | ||
- | 8. Ніяка особистість, корпорація, релігія, ідеологія, наукова, моральна, економічна, політична, цивілізаційна, культурна, інтелектуальна чи правова доктрина, державна, громадська, самодіяльна інституція не може нав’язувати людям тоталітарні ідеї в якості обов’язкової умови для згоди і взаємодії. Якщо такі умови нав’язуються, люди можуть сміливо не погоджуватися з ними і продовжувати взаємодіяти так, ніби подібних умов не висувалося. | + | |
- | + | ||
- | 9. Ідеї не повинні використовуватися для заволодіння умами, примусу до самопожертви або самоприниження на чиюсь користь. Зустрічаючись з таким зловживанням впливом тоталітарних ідей, люди сміливо й розумно допомагають один одному звільнитися від поневолення тоталітарними ідеями. | + | |
- | + | ||
- | 10. Ідеї повинні створюватися і використовуватися для самостійного розвитку людської особистості, відкритого розуму, доброї волі; енергетичних почуттів, які усувають або обходять всі мислимі обмеження, допомагають людині осягати і творчо додумувати всю повноту вічного буття, відчути себе центром і власником всього буття, які об’єднують людину з усім всесвітом і з усім людством співвласників всесвіту; для примирення протилежностей, успішного і щасливого узгодженого розвитку всіх без винятку життів; для взаєморозуміння і корисної взаємодії всіх без винятку людей незалежно від походження, переконань чи інших відчутних і уявних особливостей тіла і свідомості. | + | |
+ | 10. Идеи должны создаваться и использоваться для самостоятельного развития человеческой личности, открытого разума, доброй воли; энергетичных чувств, устраняющих или обходящих все мыслимые ограничения, помогающих человеку охватить и творчески додумать всю полноту вечного бытия, ощутить себя центром и владельцем мироздания, которые объединяют человека со всей вселенной и со всем человечеством совладельцев вселенной; для примирения противоположностей, успешного и счастливого согласованного развития всех без исключения жизней и судеб; для взаимопонимания и полезного взаимодействия всех без исключения людей независимо от происхождения, убеждений или иных действительных и мнимых особенностей тела и сознания. | ||
===== Декалог неадекватності злу ===== | ===== Декалог неадекватності злу ===== | ||